У четвер 26 листопада по ініціативи президента Української асоціації виробників Олександра Громико і президента Асоціації імпортерів морепродуктів Олега Лущика відбувся ранковий сніданок за участю народних депутатів Михайла Кобцева (м.Харків), Геннадія Чекіта (м.Одеса) та грузинських реформаторів Георгія Арвеладзе (екс-міністр економіки і екс-глава адміністрації президента Грузії, в даний час президент Американського університету м.Київ) та Арчила Мамателашвілі (екс-міністр енергетики Грузії).
Дискусія була присвячена компромісу двох варіантів податкової реформи, яка зараз бурхливо обговорюється в стінах Верховної Ради.
Михайло Кобцев повідомив, що незважаючи на велику роботу, проведену експертами і депутатами на чолі з Ніною жителя півдня, прем’єр-міністр Яценюк на спільній нараді в середу був категоричний в тому, що парламент зобов’язаний прийняти саме урядовий варіант податкової реформи. У всіх інших варіантах нібито МВФ не надасть Україні черговий транш кредиту.
Георгій Арвеладзе розповів історію про те, як Грузія в 2004 році не дивлячись на гостру нестачу грошей у бюджеті відмовилася виконувати вимогу МВФ і пішла на різке зниження податків. Чи не очікував такого демаршу з боку керівництва Грузії МВФ опублікували внутрішній звіт з прогнозом дефолту Грузії через шість місяців. Через півроку МВФ довелося вибачатися і визнати свої помилки в розрахунках, оскільки проведена податкова реформа призвела до різкого наповненню бюджету і лавиноподібним інвестицій в економіку Грузії з боку бізнесу багатьох Західних країн.
Економіка Грузії за 10 років зросла в 10 разів. Але це економічне диво сталося не тільки через зниження і спрощення податків. Одночасно велася безкомпромісна боротьба з корупцією з оновленням чиновників усіх рангів. Співробітники податкової служби працювали чесно і з максимальною автоматизацією, а бізнес швидко звик до того, що зі спрощенням всіх процедур для бізнесу, з радикальної дерегуляції, різкою лібералізації банківського сектора і повної відмови від державного правління підприємствами, працювати в тіні стало більш ризиковано для бізнесу, ніж виходити в світ.
Економіка Грузії з заходять інвестиціями в мільярди доларів вже не вимагали ніяких кредитів від МВФ і тому програма співпраці з ними була швидко згорнута. Доходило до того, що в уряді Грузії вирішували питання, що робити зі своєю валютою ларі яка на тлі лавиноподібних інвестицій постійно зміцнювалася до долара і тим самим шкодила експортерам.
Третій етап зниження податків припав на самий складний період для Грузії відразу після війни і світової кризи в 2009 року. “На нас дивилися як на божевільних навіть досвідчені економічні експерти західних країн” – згадує з посмішкою Георгій Арвеладзе. Але економіка Грузії продовжила своє зростання і даний сигнал інвесторам не змусив себе довго чекати. Інвестори продовжували вливати в економіку Грузії, тим самим підтримуючи курс ларі стабільним навіть під час світової кризи.
“В умовах України, коли існує два різних варіанти податкової реформи не можна допустити щоб в результаті тривалих дебатів жоден з них не був прийнятий. Тому, найпростіший варіант – це прийти обом сторонам до компромісу яким і є апробований на практиці Грузинський варіант (див. Таблицю вище)” – говорить Арвеладзе.
