16 липня 2025 року в Києві відбулася конференція “Економічне відновлення України: ринок праці, інвестиції, держзакупівлі”, організована Українською Радою Бізнесу та Національною бізнес-коаліцією за підтримки Helvetas Ukraine. Захід зібрав представників Парламенту та керівників провідних бізнес-асоціацій для обговорення нагальних питань економічного розвитку країни.
У конференції взяли участь Олена Шуляк, голова партії Слуга народу, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Олексій Мовчан, заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку; Ярослав Рущишин, секретар Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, представник Мінекономіки, а також представники 124 бізнес-асоціацій, що об’єднують 27 тисяч підприємств України.
Петр Баше, директор Helvetas в Україні, відкрив дискусію, наголосивши на важливості розвитку людського капіталу. Швейцарська організація представила масштабне дослідження ринку праці, що охопило 55 тисяч представників приватного сектору та 69 тисяч безробітних.
Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, окреслив масштаби проблеми:
“Нам в сільському господарстві, в будівництві, в логістиці не вистачає приблизно мільйон працівників. Вартість робочої сили зросла останніми роками у три рази, все складніше знайти кваліфіковані кадри”.
Віцепрезидент ТПП наполягав на необхідності зняття законодавчих бар’єрів для залучення іноземних працівників та створення стимулів для працевлаштування внутрішньопереміщених осіб.
Ярослав Рущишин, секретар Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, поділився викликами у просуванні реформ. Він розповів про застереження від СБУ щодо скасування дозволів на працевлаштування іноземців, попри економічну доцільність таких змін.
Олексій Мовчан, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку, підкреслив відсутність системного підходу:
“Я особисто не бачив державної стратегії залучення іноземних трудових ресурсів для стимулювання економіки. А без людей економіка не їде ніколи”.
Народний депутат закликав до створення національної стратегії міграційної політики.
Анатолій Долинний, керівник Української федерації індустрії безпеки, презентував ініціативу щодо житла для ВПО:
“Бізнесу дешевше оплачувати оренду житла для внутрішньопереміщених осіб, ніж завозити людей звідкись, дешевше, ніж підвищувати заробітну плату”.
Він запропонував пілотні проекти з будівництва соціального житла за участі приватного сектора.
Олена Шуляк, голова партії “Слуга народу”, повідомила про прийняття в першому читанні Проекту Закону про основні засади житлової політики. Законопроект передбачає створення цифрової системи обліку житла та запобігання корупційним схемам у квартирних чергах. Також вона анонсувала передачу 400 мільйонів євро від Європейської комісії на будівництво соціального житла.
Ірина Огороднікова, представниця Асоціації Податкових Консультантів, представила рішення проблеми тіньової оренди, що дозволить легалізувати ринок та надасть додаткові гарантії орендарям.
“90% ринку оренди нерухомості перебуває у тіні. Ми пропонуємо започаткувати ставку 5% для проведення послуг через цифрові платформи, замість чинних 18% плюс військовий збір. Законопроєкт №13232 передбачає такі пільгові умови для самозайнятих”.
Євген Ріяко, представник Асоціації правників України, окреслив системні проблеми держзакупівель. 90% претензій правоохоронців звучать так: здійснили поставку товару за ціну вище середньоринкової. Тож асоціація пропонує створити спеціалізовану установу для проведення закупівель з можливістю визначення очікуваної вартості та реформувати товарознавчу експертизу.
Олег Лощилін, керівник Всеукраїнського об’єднання сфери безпеки, доповнив:
“Пропонуємо скористатися досвідом бізнес-асоціацій і започаткувати інститут незалежних експертів, які будуть визначати справедливу ціну”.
Він навів численні приклади, коли державні підприємства закуповували послуги охорони за ціною нижче мінімальної зарплати охоронника.
Анастасія Баклан, керівниця проєктів Helvetas, представила результати масштабного дослідження ринку праці. Опитування показали, що професійно-технічні спеціальності мають найбільший попит серед роботодавців, 70% населення готові до перекваліфікації, проте лише 18% – готові до релокації заради роботи.
Андрій Саварець, координатор Української асоціації гуманітарного розмінування, застеріг від скорочення фінансування, адже собівартість робіт становить щонайменше 80 тисяч гривень за гектар, а тендерна ціна не перевищує 60 тисяч. Він повідомив про створення шести нових виробництв машин для розмінування завдяки скасуванню імпортного мита на комплектуючі. Представники Асоціації зазначили про розробку нового ПЗУ про гуманітарне розмінування, закликали народних депутатів взяти участь у його розробці та реєстрації.
Ганна Стрикун, голова Національної платформи МСБ, порушила питання оподаткування грантової допомоги:
“ФОПи в прифронтових регіонах відмовляються від допомоги, бо не можуть сплатити понад 20% податків”.
Вона закликала до законодавчого врегулювання питання звільнення грантів від оподаткування.
Юлія Чумак, керівниця адвокаційного напряму УРБ, звернула увагу на законопроект №9559-д щодо розширення повноважень місцевої влади у сфері безпеки, який з червня 2024 року очікує підпису президента. Юлія зазначила про його важливість та запропонувала прокомунікувати з ОП щодо його підписання.
Конференція засвідчила готовність бізнесу та влади до спільної роботи над ключовими економічними реформами. Учасники домовилися про створення робочих груп з опрацювання законодавчих ініціатив у сферах житлової політики, трудового законодавства, державних закупівель та гуманітарного розмінування. Наступна зустріч запланована на осінь 2025 року з презентацією конкретних законодавчих ініціатив, напрацьованих робочими групами.
